Romans 12:2
And be not conformed to this world, but be transformed by the renewing of [your] mind, that ye may prove what [is] the good and acceptable and perfect will of God.
View all translations →Римлянам 12:2 продовжує заклик попереднього вірша: після того, як милості Бога спонукали нас віддати тіла як живу жертву, апостол показує внутрішній бік цього посвячення — звільнення розуму від форми цього світу. Дві ключові пари — «тіло і розум», «не подібний — перемінений» — стискають у собі весь моральний відгук християнина на Євангеліє.
Перший вірш говорить про посвячення тіла, другий — про оновлення розуму; разом вони охоплюють усю людину.
Andrew MillerЗв'язок між першим і другим віршами явний і прекрасний. У першому маємо тіло, у другому — розум; вводиться вся людина. Це також нагадує нам, що сама лише тілесна вправа, хоч би вона полягала у старанному дотриманні обрядів і церемоній, нічого не дала б без оновлення розуму. Внутрішня людина, як і зовнішня, має бути морально сформована для Бога і Його служіння.
Коментатори підкреслюють, що грецькі дієслова в цьому вірші протиставлені не випадково: одне говорить про зовнішню схожість, друге — про глибинну зміну.
George DavisonСлово «подібний» означає схожість на поверхні; тоді як слово «форма» в «перемінений» означає докорінну зміну в особі, що в тій формі. (...) Ми можемо дякувати Богу, що ми — особи, визволені зі світу; чому ж тоді нам прагнути бути схожими на нього зовні?
George DavisonПрефікс «кон» вказує на «разом з», а префікс «транс» — на «окремо від». Це робить значення повчання ясним. Ми не маємо бути разом з цим світом, а цілковито відокремлені від нього. (...) У цьому вірші, де йдеться про волю Бога, світ постає як велика перешкода для нашого ходіння в покорі Його волі. Чому ми, «покликані згори, небесні люди за народженням», мали б бажати бути схожими на людей цього світу?
Те саме грецьке слово вжите про преображення Христа на горі — і це задає справжній зміст переміни віруючого.
George DavisonСлово «перемінений» зустрічається в трьох місцях Нового Завіту (...) У Матвія 17:2 воно перекладене як «змінився». Перше посилання ясно показує, що означає це слово. Справжня слава нашого Господа засяяла так, як учні раніше не бачили. То не було просто зовнішнє вбрання, а те, чим Господь був у Самому Собі, що засяяло. Так має бути і з нами. Як ті, що підкоряються слову Бога, і з Духом Бога, що мешкає в наших серцях, те, чим ми є як святі Бога, має сяяти назовні.
Якщо вірш 1 — це посвячення (dedication), то вірш 2 — освячення (sanctification): постійна робота, що проходить через думки.
George DavisonМи маємо звернути увагу, що це переміна є наслідком «оновлення» нашого розуму. Як же важливо тоді керувати схильністю розуму! (...) Ми думаємо в напрямку спонукань Духа, а не в тому напрямку думки, що позначав нас, коли власна вигода була керівним бажанням нашого життя. Тепер наше бажання — догоджати Богу, даючи місце Його волі, а не нашій власній.
Кінцева мета вірша — не лише знати волю Бога, а й знаходити в ній радість, доводячи на ділі, що вона добра, угодна й досконала.
Andrew MillerНайвища ціль для християнина — розпізнавання волі Бога; і найвищим виявом християнського життя в цьому світі є життя, найбільш досконало підкорене божественній волі.
F. B. HoleО, будемо щиро прагнути, щоб наш розум був так просвітлений і оновлений, щоб ми не лише бачили, яка є воля Бога, але й приходили насолоджуватись нею. Тоді наш оновлений розум, керуючи нашими тілами, представить їх як живу жертву Богу, і ми будемо переміненими в характер Христа. (...) Воля Бога буде практично здійснена до повної очевидності в нашому житті.
- Вся людина. Вірш 1 віддає Богу тіло, вірш 2 — розум; релігія без оновлення розуму — порожній обряд.
- Дві форми. «Не подібний» — про зовнішню схожість зі світом; «перемінений» — про докорінну переміну зсередини, той самий корінь, що й у преображенні Христа.
- Світ — перешкода. Світ протистоїть Отцю; небесні люди не повинні прагнути одягатися, говорити й жити, як ті, хто Бога не знає.
- Шлях переміни. Освячення проходить через контроль над напрямком думок: думати слідом за Духом, а не за власною вигодою.
- Мета — Божа воля. Найвище життя — це життя, повністю підкорене волі Бога; вона доводиться доброю, угодною й досконалою через досвід, а не лише знається теоретично.